хінолін
хінолі́н
-у, ч.
Органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом; застосовують як розчинник, а похідні – у виробництві барвників, лікарських препаратів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови