хінолін

ХІНОЛІ́Н, у, ч.

Органічна сполука, що використовується, як розчинник для сірки, фосфору і ін.

Значення в інших словниках

1. хінолін — хінолі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хінолін — -у, ч. Органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом; застосовують як розчинник, а похідні – у виробництві барвників, лікарських препаратів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хінолін — хінолі́н (від хінін і лат. oleum – олія) органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом. Застосовують як розчинник, а похідні Х. – у виробництві деяких барвників, лікарських препаратів.  Словник іншомовних слів Мельничука