Великий тлумачний словник сучасної мови

хірон

хіро́н

-а, ч., міф.

Кентавр, який відмовився від безсмертя на користь Прометея.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Хірон — Хіро́н, -на (гр. бог)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)