цвіркунчик

цвірку́нчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до цвіркун.

Значення в інших словниках

1. цвіркунчик — цвірку́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. цвіркунчик — ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цвірку́н. – Та то ж цвіркунчик, – кажу. – Спіть... – Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! – схопився бухгалтер (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. цвіркунчик — ЦВІРКУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цвірку́н. — Та то ж цвіркунчик,— кажу.— Спіть…— Який там у чорта сон, коли мої нерви більше не витримують! — схопився бухгалтер (С. Ол., З книги життя, 1968, 178); *Образно.  Словник української мови в 11 томах