цвічений

цві́чений

-а, -е, діал.

Розквітлий.

Значення в інших словниках

1. цвічений — Цві́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. цвічений — Цвічений, -а, -е 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.  Словник української мови Грінченка