цвічений

Цвічений, -а, -е

1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у.

2) Обученный, вышколенный.

Значення в інших словниках

1. цвічений — -а, -е, діал. Розквітлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. цвічений — Цві́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)