цвіцькувати

Цвіцькувати, -кую, -єш

гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. цвіцькувати — ЦВІЦЬКУВА́ТИ, у́ю, єш, недок., діал. Соромити, неславити. Ти не цвінькуй мене перед людьми (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. цвіцькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Те саме, що цвітькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови