цементований

цементо́ваний

-а, -е, спец.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цементувати.

|| цементовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь.

3》 у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.

Значення в інших словниках

1. цементований — цементо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. цементований — ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь; Цементовані доріжки. 3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.  Словник української мови у 20 томах
3. цементований — Цементо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цементований — ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь. 3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.  Словник української мови в 11 томах