цементований
ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цементува́ти.
2. у знач. прикм. Підданий цементації.
Цементована сталь.
3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.
Посеред двору красувався оторочений збляклим квітником глибокий цементований басейн (Юхвід, Оля, 1959, 223);
Ще раз пройшла вона цементованою доріжкою вздовж кліток (Жур., Звич. турботи, 1960, 220).
Словник української мови (СУМ-11)