цементований
ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цементува́ти.
2. у знач. прикм. Підданий цементації.
Цементована сталь.
3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.
Посеред двору красувався оторочений збляклим квітником глибокий цементований басейн (Юхвід, Оля, 1959, 223);
Ще раз пройшла вона цементованою доріжкою вздовж кліток (Жур., Звич. турботи, 1960, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цементований — цементо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- цементований — ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь; Цементовані доріжки. 3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом. Словник української мови у 20 томах
- цементований — -а, -е, спец. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цементувати. || цементовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь. 3》 у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цементований — Цементо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)