1. Словник української мови у 20 томах

цементований

ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец.

1. Дієпр. пас. до цементува́ти.

2. у знач. прикм. Підданий цементації.

Цементована сталь;

Цементовані доріжки.

3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом.

Посеред двору красувався оторочений збляклим квітником глибокий цементований басейн (Л. Юхвід);

Ще раз пройшла вона цементованою доріжкою вздовж кліток (С. Журахович);

Цементована підлога льоху зроблена так, як на бойні, похило, з канавкою для стоку крові й води (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементований — цементо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. цементований — -а, -е, спец. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цементувати. || цементовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь. 3》 у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цементований — Цементо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цементований — ЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь. 3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом. Словник української мови в 11 томах