цистит

цисти́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).

Значення в інших словниках

1. цистит — (мед.) сечнікозапал  Словник чужослів Павло Штепа
2. цистит — цисти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. цистит — ЦИСТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).  Словник української мови у 20 томах
4. цистит — цисти́т (від грец. κΰστις – сечовий міхур) запалення слизової оболонки сечового міхура у людини. Спричинюється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. цистит — ЦИСТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).  Словник української мови в 11 томах