Великий тлумачний словник сучасної мови

цистицерк

цистице́рк

-а, ч.

Личинка цестод ряду Cyclophyllidea, яка має вигляд пухиря зі сколексом, повернутим усередину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цистицерк — ЦИСТИЦЕ́РК, а, ч. Личинка стьожкового черв'яка, здебільшого ціп'яка, який паразитує в організмі тварини і людини, спричинюючи цистицеркоз.  Словник української мови у 20 томах
  2. цистицерк — цистице́рк (від грец. κΰστις – міхур і κέρκος – хвіст) личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.  Словник іншомовних слів Мельничука