Словник української мови у 20 томах

цистицерк

ЦИСТИЦЕ́РК, а, ч.

Личинка стьожкового черв'яка, здебільшого ціп'яка, який паразитує в організмі тварини і людини, спричинюючи цистицеркоз.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. цистицерк — -а, ч. Личинка цестод ряду Cyclophyllidea, яка має вигляд пухиря зі сколексом, повернутим усередину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цистицерк — цистице́рк (від грец. κΰστις – міхур і κέρκος – хвіст) личинка стьожкових червів (цестод). Має вигляд кулястого пухиря. Паразитує в організмі тварин і людини, спричинюючи цистицеркоз.  Словник іншомовних слів Мельничука