цистицеркоз

цистицерко́з

-у, ч.

Гельмінтоз, що спричинюється паразитуванням у тканинах личинкових стадій свинячого ціп'яка.

Значення в інших словниках

1. цистицеркоз — ЦИСТИЦЕРКО́З, а, ч. Хвороба людей та тварин, спричинюванацистицерками стьожкових червів свинячого або бичачого ціп'яка і характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо.  Словник української мови у 20 томах
2. цистицеркоз — цистицерко́з хвороба тварин та людини, спричинювана цистицерками. Характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука