цистицеркоз
цистицерко́з
-у, ч.
Гельмінтоз, що спричинюється паразитуванням у тканинах личинкових стадій свинячого ціп'яка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цистицеркоз — ЦИСТИЦЕРКО́З, а, ч. Хвороба людей та тварин, спричинюванацистицерками стьожкових червів свинячого або бичачого ціп'яка і характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо. Словник української мови у 20 томах
- цистицеркоз — цистицерко́з хвороба тварин та людини, спричинювана цистицерками. Характеризується корчами, порушенням психіки, втратою зору тощо. Словник іншомовних слів Мельничука