цоколь
цо́коль
ч.
1》 род. -ю. Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед порівняно з частиною, розташованою вище.
|| Постамент, підніжжя скульптури, колони і т. ін.
|| геол. Обніжжя, підошва.
2》 род. -я. Частина електричної лампи, яка служить для закріплення лампи в патроні і забезпечення її контакту з електричним колом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови