Значення в інших словниках
-
цокотіти —
цокотіти: трещать, быстро говорить [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
-
цокотіти —
(підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком
Словник синонімів Караванського
-
цокотіти —
див. дзвеніти; звучати; стукати; цокати
Словник синонімів Вусика
-
цокотіти —
цокоті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
цокотіти —
ЦОКОТІ́ТИ див. цокота́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
цокотіти —
цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми. Тремтіти від холоду, страху і т. ін. — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти,— вкинула прикро Надя (Леся Українка); — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося!...
Фразеологічний словник української мови
-
цокотіти —
ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
цокотіти —
Цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть, не цокочи́, не -кочі́ть і цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть, не цокоти́, -коті́ть або сокота́ти, сокоті́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цокотіти —
ЦОКОТІ́ТИ див. цокота́ти.
Словник української мови в 11 томах