цокотіти —
див. дзвеніти; звучати; стукати; цокати
Словник синонімів Вусика
цокотіти —
цокоті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цокотіти —
див. цокотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цокотіти —
цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми. Тремтіти від холоду, страху і т. ін. — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти,— вкинула прикро Надя (Леся Українка); — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося!...
Фразеологічний словник української мови
цокотіти —
Цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть, не цокочи́, не -кочі́ть і цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть, не цокоти́, -коті́ть або сокота́ти, сокоті́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цокотіти —
ЦОКОТІ́ТИ див. цокота́ти.
Словник української мови в 11 томах