цуцик
цу́цик
-а, ч.
1》 Маленький собака (у 1 знач.).
|| розм. Те саме, що собака 1).
2》 перен., розм. Взагалі маленька істота; дитина.
|| перен. Людина, що звикла вислужуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мовицу́цик
-а, ч.
1》 Маленький собака (у 1 знач.).
|| розм. Те саме, що собака 1).
2》 перен., розм. Взагалі маленька істота; дитина.
|| перен. Людина, що звикла вислужуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови