цілиця

ціли́ця

-і, ж., зах.

Сіль, яку видобувають із землі в кристалах.

Значення в інших словниках

1. цілиця — див. Земля  Словник синонімів Вусика
2. цілиця — ЦІЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко 1. Те саме, що цілина́. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю (з народної пісні). 2. Викопна сіль у кристалах.  Словник української мови у 20 томах
3. цілиця — Ціли́ця, -ці ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.  Словник української мови Грінченка