цілиця

Ціли́ця, -ці

ж.

1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс.

2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.

Значення в інших словниках

1. цілиця — див. Земля  Словник синонімів Вусика
2. цілиця — ЦІЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко 1. Те саме, що цілина́. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю (з народної пісні). 2. Викопна сіль у кристалах.  Словник української мови у 20 томах
3. цілиця — -і, ж., зах. Сіль, яку видобувають із землі в кристалах.  Великий тлумачний словник сучасної мови