цірчати цірча́ти -чить, недок., зах. Цвірчати, цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках цірчати — Цірчати, -чу, -чиш гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480. Словник української мови Грінченка