цірчати

цірча́ти

ить, недок., зах.

Цвірчати, цвірінькати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цірчати — Цірчати, -чу, -чиш гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480. Словник української мови Грінченка