цірчати

Цірчати, -чу, -чиш

гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цірчати — -чить, недок., зах. Цвірчати, цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної мови