чавкати
ча́вкати
-аю, -аєш, недок.
1》 Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.).
|| Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін.
2》 розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом.
|| перех. і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови