чайка
ча́йка
I -и, ж.
1》 Морський водоплавний птах родини сивкових.
2》 Перев. наземний денний птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах.
3》 розм. Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні).
II -и, ж., іст.
Бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога.
Великий тлумачний словник сучасної української мови