чародійниця

чароді́йниця

-і.

1》 заст. Жін. до чародійник 1).

2》 перен. Жін. до чародійник 2).

Значення в інших словниках

1. чародійниця — ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Жін. до чароді́йник 1. І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем'я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
2. чародійниця — чароді́йниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чародійниця — ЧАРОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. заст. Жін. до чароді́йник 1. І прийшла та мить жадана, як побачила Оксана той дрімучий темний бір, де ніколи з давніх пір людське плем’я не ступало, чорних сосон не рубало, і пішла шукать в бору чародійницю стару (Забіла, У.. світ, 1960, 133). 2. перен. Жін. до чароді́йник 2.  Словник української мови в 11 томах