чародійницький

чароді́йницький

-а, -е.

1》 заст. Прикм. до чародійник 1).

2》 розм. Те саме, що чарівничий 2).

Значення в інших словниках

1. чародійницький — ЧАРОДІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до чароді́йник 1. Чародійницький ритуал. 2. розм. Те саме, що чарівни́й 2. Та який без барабана Краков'як, гопак чи вальс? В барані любі браття, Чародійницьке щось є... Людям жару і завзяття Він у танцях піддає (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
2. чародійницький — чароді́йницький прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чародійницький — ЧАРОДІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до чароді́йник 1. 2. розм. Те саме, що чарівни́чий 2. Та який без барабана Краков’як, гопак чи вальс? В барабані, любі браття, Чародійницьке щось є… Людям жару і завзяття Він у танцях піддає (Воскр., З перцем!, 1957, 365).  Словник української мови в 11 томах