чародійницький
ЧАРОДІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е.
1. заст. Прикм. до чароді́йник 1.
2. розм. Те саме, що чарівни́чий 2.
Та який без барабана Краков’як, гопак чи вальс? В барабані, любі браття, Чародійницьке щось є… Людям жару і завзяття Він у танцях піддає (Воскр., З перцем!, 1957, 365).
Словник української мови (СУМ-11)