чарівник
чарівни́к
-а, ч.
1》 заст. Чаклун (у 1 знач.).
2》 перен. Людина, яка захоплює, приваблює чим-небудь (поетичним словом, грою, музикою і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовичарівни́к
-а, ч.
1》 заст. Чаклун (у 1 знач.).
2》 перен. Людина, яка захоплює, приваблює чим-небудь (поетичним словом, грою, музикою і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови