частка
ча́стка
-и, ж.
1》 Те саме, що частина 1), 2).
|| у знач. присл. частками. Не цілком, окремими уривками.
|| Частина спадкового майна, яка по праву припадає на члена сім'ї при розподілі.
|| Який-небудь внесок людини, народу, суспільства в загальну справу.
|| Найменший відтинок часу, частина секунди.
|| перен. Частина вияву якого-небудь стану, почуття і т. ін.
2》 спец. Те саме, що частинка 2).
3》 бот. Складова частина перистого листка.
4》 мат. Результат, одержаний при діленні однієї величини на іншу. Частка від ділення.
5》 грам. Службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів, словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови