1. Великий тлумачний словник сучасної мови

частка

ча́стка

-и, ж.

1》 Те саме, що частина 1), 2).

|| у знач. присл. частками. Не цілком, окремими уривками.

|| Частина спадкового майна, яка по праву припадає на члена сім'ї при розподілі.

|| Який-небудь внесок людини, народу, суспільства в загальну справу.

|| Найменший відтинок часу, частина секунди.

|| перен. Частина вияву якого-небудь стану, почуття і т. ін.

2》 спец. Те саме, що частинка 2).

3》 бот. Складова частина перистого листка.

4》 мат. Результат, одержаний при діленні однієї величини на іншу. Частка від ділення.

5》 грам. Службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів, словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частка — ЧАСТИНА, (з поділу) пай, (у спільну справу) внесок, (сота) часточка, частинка, ІД. відсоток, (від ділення) МАТ. результат чого Словник синонімів Караванського
  2. частка — див. часточка Словник церковно-обрядової термінології
  3. частка — див. частина Словник синонімів Вусика
  4. частка — [частка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. часткие/ частки, часток дв'і часткие Орфоепічний словник української мови
  5. частка — ЧА́СТКА, и, ж. 1. Те саме, що части́на 1, 2. Ґазда Стромовський .. дає своєму мірошникові третю частку всього заробітку з млина (І. Словник української мови у 20 томах
  6. частка — ча́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́стки Орфографічний словник української мови
  7. частка — I результат ділення. II незмінна службова частина мови, яка виконує в реченні допоміжну функцію; надає реченню або його частині різних смислових або модальних відтінків. Універсальний словник-енциклопедія
  8. частка — ле́вова па́йка (ча́стка) чого. Дуже багато або велика частина. За великих швидкостей на подолання хвильового опору витрачається до третини або й більше суднових потужностей. Фразеологічний словник української мови
  9. частка — ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Словник синонімів української мови
  10. частка — Ча́стка, -тки, -тці; ча́стки́, ча́сто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. частка — ЧА́СТКА, и, ж. 1. Те саме, що части́на 1, 2. Газда Стромовський.. дає своєму мірошникові третю частку всього заробітку з млина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. частка — Частка, -ки ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234. Словник української мови Грінченка