1. Великий тлумачний словник сучасної мови

частина

части́на

-и, ж.

1》 Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого.

|| у знач. присл. частинами.

|| Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін.

|| Певна кількість кого-небудь, що за якимись ознаками вирізняється із загальної кількості людей.

2》 Складова одиниця, елемент цілого.

|| Складовий елемент, деталь якого-небудь механізму, устаткування, машини і т. ін.

|| Орган людини, тварини.

|| Відділення урочистих зборів, ювілейного вечора і т. ін. Запасні частини.

Проїжджа частина — смуга вулиці, шосейної дороги, якою рухається транспорт.

Складова частина чого — необхідний органічний компонент, що входить до складу якої-небудь єдності, системи, цілого.

Ходова частина — система вузлів з колесами, гусеницями і т. ін. у машині, за допомогою якої вона може пересуватися.

Частини світу — окремі материки.

3》 Розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін.

4》 Відділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін. Санітарна частина.

5》 Окрема військова одиниця.

Військова частина — постійна адміністративна. стройова та господарська одиниця різних родів військ і всіх видів збройних сил, яка складається з штабу, бойових, спеціальних і тилових підрозділів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частина — При цьому слові, якщо воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Українка); Частина солдатів стоїть в обороні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам’яті (М.Стельмах). Літературне слововживання
  2. частина — (цілого) частка, пай, пайка, шматок, уривок, (світу) сторона, В-Й відділ, одиниця, з'єднання, формовання, сов. формування, (запасна) деталь, (складова) ІД. компонент, ІНГРЕДІЄНТ, елемент, ФР. порція, частинка, ЧАСТКА Словник синонімів Караванського
  3. частина — Відріз, грудка, грудомаха, грудочка, деталь, долька, кавалок, крихітка, крихіточка, крихотулечка, крихотулька, крихта, кусень, лагмет, міра, окраєць, окрайчик, пайка, скибка, скибочка, складник, фрагмент, частинка, частка, часточка, шмат, шмата... Словник синонімів Вусика
  4. частина — 1. Кожна з п’єс, які складають циклічний твір. 2. Відносно завершений розділ музичної побудови, який відрізняється від інших розділів використанням окремої теми, тональності тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. частина — ЧАСТИ́НА, и, ж. 1. Складова чогось цілого. Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів... Словник української мови у 20 томах
  6. частина — части́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. частина — розкрива́ти / розкри́ти ка́рти перед ким, кому і без додатка. Переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, наміри тощо; починати діяти відкрито. За вечерею Семен Федорович розмовляв з дружиною. Фразеологічний словник української мови
  8. частина — ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Словник синонімів української мови
  9. частина — Части́на, -ни; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. частина — ЧАСТИ́НА, и, ж. 1. Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. Хіба не рівна частина досталася на долю братів?... Словник української мови в 11 томах