частина

ЧАСТИ́НА, и, ж.

1. Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого.

Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Мирний, IV, 1955, 136);

Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, ба й сама пам’ять про них щезла б на віки вічні (Коцюб., І, 1955, 257);

Спитайся [Олеся] у мами, чи треба увесь сир ховати для нас, чи можна частину продати (Л. Укр., V, 1956, 178);

Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м’який килим мертвого листя (Гр., II, 1963, 292);

Наш прапор на шостій частині землі під вітром шумить, багряніє (Сос., І, 1957, 457);

// у знач. присл. части́нами. Не цілком, окремими уривками.

«Крейцерову сонату» я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця, без перериву їй не під силу (Л. Укр., V, 1956, 221);

// Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін.

Частина майдану коло Скейської брами оточена муром (Л. Укр., II, 1951, 265);

В цій пустельній і дикій частині гір не зустрічалися каравани, не було навіть літніх стійбищ казахських або киргизьких аулів (Тулуб, В степу.., 1964, 120);

— Ти скоро, Сафроне, лише за ліс срібний будинок збудуєш — усміхався Січкар одвислою нижньою частиною обличчя (Стельмах, II, 1962, 366);

// Певна кількість кого-небудь, що за якимись ознаками виділяється із загального числа людей.

Комуністична партія Радянського Союзу є бойовий випробуваний авангард радянського народу, який об’єднує на добровільних началах передову, найбільш свідому частину робітничого класу, колгоспного селянства й інтелігенції СРСР (Статут КПРС, 1971, 3).

2. Складова одиниця, елемент цілого.

Літературна справа повинна стати частиною загальнопролетарської справи.. (Ленін, 12, 1970, 93);

Пролетарська революція в кожній країні, будучи частиною світової соціалістичної революції, здійснюється робітничим класом, народними масами даної країни (Програма КПРС, 1961, 34);

Нині ти знаєш, що злука частин у речах розмаїта, Тільки самі вони, первісні тільця, довіку незмінні (Зеров, Вибр., 1956, 130);

// Складовий елемент, деталі якого-небудь механізму, устаткування, машини і т. ін.

Митько перетирає частини, а літній кулеметник збирає кулемета (Головко, І, 1957, 379);

Мар’ян поспішно зібрав частини сепаратора, склав у мішок і залопотів через двір (Чорн., Визвол. земля, 1959, 188);

Він віз частини якогось верстата (Сміл., Сашко, 1954, 217)

// Орган людини, тварини.

Як блискавка, ні, як табун диких коней, мчимося ми по виноградниках, ..колем руки, ноги і др. частини тіла (Коцюб., III, 1956, 147)

// Відділення урочистих зборів, ювілейного вечора і т. ін.

Музикальну частину вечора я на себе не брала (Л. Укр., V, 1956, 380);

Коли закінчилась урочиста частина, у високій залі загримів оркестр (Кучер, Чорноморці, 1956, 21).

Запасні́ части́ни — деталі машин та механізмів, устаткування і т. ін. що зберігаються і можуть бути використані при першій потребі.

Комісар сказав:— ..Як у вас по вашій спеціальності? Запасні частини на місці? Пальне? Механізми? Боєприпаси? (Ю. Янов., I, 1954, 52);

Змі́нні части́ни мо́ви див. змі́нний;

Іменна́ части́на при́судка див. іменни́й;

Матеріа́льна части́на див. матеріа́льний;

Прої́жджа части́на — смуга вулиці, шосейної дороги, якою рухається транспорт.

Поздовжній профіль вулиці визначається її розміщенням щодо рельєфу місцевості і прийнятим типом покриття проїджої частини (Колг. енц., II, 1956, 292);

Складова́ части́на чого — необхідний органічний компонент, що входить до складу якої-небудь єдності, системи, цілого.

Складовими частинами ленінського плану соціалістиного будівництва були індустріалізація країни, колетивізація сільського господарства і культурна революція (Ком. Укр., 3, 1970, 13);

Раніше вивчення народи словесної творчості вважалося складовою частиною, а то й провідною галуззю етнографії (Рильський, II, 1956, 160);

Пауза як невід’ємна складова частина музики може в музичному творі мати різне значення і відігрвати в ньому різну роль (Осн.. диригув., 1960, 122);

Ходова́ части́на — система вузлів з колесами, гусеницями і т. ін. у машині, за допомогою якої вона може пересуватися.

Ходова частина автомобіля складається з рами, осей, коліс з шинами та підвіски, яка еластично з’єднує осі, з рамою (Автомоб., 1957, 170);

Локомотив повертається з рейсу. Його кабіна, кузов, ходова частина вкриті товстим шаром пилу і бруду (Веч. Київ, 16.I 1968, 4);

Части́на мо́ви див. мо́ва;

Части́ни сві́ту — окремі материки.

3. Розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін.

Я навіть і прозаїчні романи та повісті в скількох частинах рідко люблю (Л. Укр., V, 1956, 437);

— От пригадайте, що в «Положенні», саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! (Стельмах, I, 1962, 348).

4. Відділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін.

[Штольц:] Начальник льотної частини затвердив порядок іспитів (Мик., І, 1957, 493).

Саніта́рна части́на див. саніта́рний.

5. Окрема військова одиниця.

Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (Гончар, III, 1959, 7);

Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин, і завертали в окопи, вириті на дніпровських схилах (Тют., Вир, 1964, 311);

Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Вільде, Сестри.., 1958, 17);

Захар.. був відправлений на поповнення фронтової саперної частини (Ле, Право.., 1957, 112).

Військо́ва части́на — постійна адміністративна стройова та господарська одиниця різних родів військ і всіх видів збройних сил, яка складається з штабу, бойових, спеціальних і тилових підрозділів.

Військові частини переправлялися на плацдарм (Ю. Янов., II, 1958, 229);

Інжене́рні части́ни див. інжене́рний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частина — При цьому слові, якщо воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Українка); Частина солдатів стоїть в обороні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам’яті (М.Стельмах). Літературне слововживання
  2. частина — (цілого) частка, пай, пайка, шматок, уривок, (світу) сторона, В-Й відділ, одиниця, з'єднання, формовання, сов. формування, (запасна) деталь, (складова) ІД. компонент, ІНГРЕДІЄНТ, елемент, ФР. порція, частинка, ЧАСТКА Словник синонімів Караванського
  3. частина — Відріз, грудка, грудомаха, грудочка, деталь, долька, кавалок, крихітка, крихіточка, крихотулечка, крихотулька, крихта, кусень, лагмет, міра, окраєць, окрайчик, пайка, скибка, скибочка, складник, фрагмент, частинка, частка, часточка, шмат, шмата... Словник синонімів Вусика
  4. частина — 1. Кожна з п’єс, які складають циклічний твір. 2. Відносно завершений розділ музичної побудови, який відрізняється від інших розділів використанням окремої теми, тональності тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. частина — ЧАСТИ́НА, и, ж. 1. Складова чогось цілого. Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний); Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів... Словник української мови у 20 томах
  6. частина — части́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. частина — -и, ж. 1》 Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. || у знач. присл. частинами. || Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. частина — розкрива́ти / розкри́ти ка́рти перед ким, кому і без додатка. Переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, наміри тощо; починати діяти відкрито. За вечерею Семен Федорович розмовляв з дружиною. Фразеологічний словник української мови
  9. частина — ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Словник синонімів української мови
  10. частина — Части́на, -ни; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)