частина

ЧАСТИ́НА, и, ж.

1. Складова чогось цілого.

Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний);

Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, ба й сама пам'ять про них щезла б на віки вічні (М. Коцюбинський);

Спитайся [Олесю] у мами, чи треба увесь сир ховати для нас, чи можна частину продати (Леся Українка);

Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м'який килим мертвого листя (Б. Грінченко);

// у знач. присл. части́нами. Не цілком, окремими уривками.

“Крейцерову сонату” я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця, без перериву їй не під силу (Леся Українка);

// Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін.

Частина майдану коло Скейської брами оточена муром (Леся Українка);

В цій пустельній і дикій частині гір не зустрічалися каравани, не було навіть літніх стійбищ казахських або киргизьких аулів (З. Тулуб);

– Ти скоро, Сафроне, лише за ліс срібний будинок збудуєш – усміхався Січкар одвислою нижньою частиною обличчя (М. Стельмах);

// Певна кількість кого-небудь, що за якимись ознаками виділяється із загального числа людей.

На цій території [у Карпатах] проживала значна частина дрібної шляхти, “вільників” та селян-утікачів (із журн.);

Значна частина селян багатішала, а ті, хто сяк-так перебувався, подалися на шахти Донбасу, заводи та фабрики Катеринослава (з наук.-попул. літ.);

// спец. Випуск чи розділ документа, що публікується фрагментами.

Частина щоденника Р. Іваничука.

2. Складова одиниця, елемент цілого.

Нині ти знаєш, що злука частин у речах розмаїта, Тільки самі вони, первісні тільця, довіку незмінні (М. Зеров);

Маленьке ядро діаметром кілька кілометрів – єдина тверда частина комети, і в ньому практично зосереджена вся її маса (з навч. літ.);

– .. Офіційна частина мого життя страшенно сіра. Та хіба за нею можна будь-кого пізнати? (В. Підмогильний);

Слова можуть творитися відкиданням значущих частин: ходити – хід, відлітати – відліт (з навч. літ.);

Ще в середні віки математик Віст визначив 9 знаків у дробовій частині числа [π] (з наук.-попул. літ.);

// Елемент, деталі якого-небудь механізму, устаткування, машини і т. ін.

Митько перетирає частини, а літній кулеметник збирає кулемета (А. Головко);

Мар'ян поспішно зібрав частини сепаратора, склав у мішок і залопотів через двір (С. Чорнобривець);

Він віз частини якогось верстата (Л. Смілянський);

У 30-х роках ХІХ ст. в музеї “Бойківщина” (Самбір) експонувався плуг, виготовлений лише з дерева, без жодної залізної частини (із журн.);

// Орган людини, тварини.

Як блискавка, ні, як табун диких коней, мчимося ми по виноградниках, .. колем руки, ноги і др. частини тіла (М. Коцюбинський);

// Відділ урочистих зборів, ювілейного вечора, концерту і т. ін.

Музикальну частину вечора я на себе не брала (Леся Українка);

Коли закінчилась урочиста частина, у високій залі загримів оркестр (В. Кучер).

3. Розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін.

Я навіть і прозаїчні романи та повісті в скількох частинах рідко люблю (Леся Українка);

– От пригадайте, що в “Положенні”, саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! (М. Стельмах).

4. Підрозділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін.

[Штольц:] Начальник льотної частини затвердив порядок іспитів (І. Микитенко);

Дорогою ціною заплатив Дельфін за екстра-зірку – довелося призначити Стаса своїм заступником по науковій частині (А. Крижанівський).

5. Окрема військова одиниця.

Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (О. Гончар);

Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин, і завертали в окопи, вириті на дніпровських схилах (Григорій Тютюнник);

Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Ірина Вільде);

Захар .. був відправлений на поповнення фронтової саперної частини (Іван Ле);

Він [полковник Кірюханцев] розповів мені, що на початку червня в їхній частині відбувся дуже дивний, але й дуже знаменний товариський суд (Ю. Щербак).

△ (1) Військо́ва части́на – постійна адміністративна стройова та господарська одиниця різних родів військ і всіх видів збройних сил, яка складається з штабу, бойових, спеціальних і тилових підрозділів.

Військові частини переправлялися на плацдарм (Ю. Яновський).

(2) Запасні́ части́ни – деталі машин та механізмів, устаткування і т. ін., що зберігаються і можуть бути використані при першій потребі.

Комісар сказав: – .. Як у вас по вашій спеціальності? Запасні частини на місці? Пальне? Механізми? Боєприпаси? (Ю. Яновський);

(3) Прої́жджа части́на – смуга вулиці, шосейної дороги, якою рухається транспорт.

Поздовжній профіль вулиці визначається її розміщенням щодо рельєфу місцевості і прийнятим типом покриття проїжджої частини (з наук. літ.);

(4) Саніта́рна части́на – окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з'єднань.

Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки (С. Журахович);

(5) Складова́ части́на чого – необхідний компонент якої-небудь єдності, системи, чогось цілого.

Раніше вивчення народної словесної творчості вважалося складовою частиною, а то й провідною галуззю етнографії (М. Рильський);

Пауза як невід'ємна складова частина музики може в музичному творі мати різне значення і відігравати в ньому різну роль (з навч. літ.);

(6) Тре́тя части́на (ча́стка) кого, чого – те саме, що Одна́ тре́тя (див. тре́тій).

Он на повітових з'їздах гласних з сірого мужиччя більша половина, а по деяких повітах тільки третя частина справжнього спинкового панства (Панас Мирний);

(7) Ходова́ части́на – система вузлів із колесами, гусеницями і т. ін. у машині, за допомогою якої вона може пересуватися.

Ходова частина автомобіля складається з рами, осей, коліс із шинами та підвіски, яка еластично з'єднує осі, з рамою (з навч. літ.);

Локомотив повертається з рейсу. Його кабіна, кузов, ходова частина вкриті товстим шаром пилу і бруду (з газ.);

(8) Части́ни сві́ту – найбільші ділянки суходолу, що включають материки чи їхні частини разом із прилеглими островами.

Виділяють шість частин світу: Європу, Азію, Америку, Африку, Австралію (з Океанією), Антарктиду (з наук.-попул. літ.);

Про гіпербореїв нічого не відомо ні скіфам, ні іншим народам цієї частини світу, окрім ісседонів (з газ.).

△ (9) Іменна́ части́на при́судка – частина складеного присудка, виражена іменником, прикметником, числівником, займенником або дієприкметником;

(10) Іменна́ части́на мо́ви, лінгв.; Інжене́рні війська́ (части́ни) див. ві́йсько;

(11) Матеріа́льна части́на, спец. – технічне устаткування та засоби.

Матеріальна частина артилеристів у всіх на очах. Кожному на кораблі видно, що і як вони роблять (Д. Ткач);

(12) Части́на мо́ви – граматична категорія слів, об'єднаних спільністю значення, форм і синтаксичної функції.

◇ (13) Розкрива́ти части́ну карт (д) див. розкрива́ти.