частка

ЧА́СТКА, и, ж.

1. Те саме, що части́на 1, 2.

Ґазда Стромовський .. дає своєму мірошникові третю частку всього заробітку з млина (І. Нечуй-Левицький);

З другого боку йдуть з дровами та частками м'яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь і заходжуються пекти м'ясо (Леся Українка);

– Орати і засівати буду я, а тобі даватиму частку (М. Стельмах);

Випрохав собі [Зінько] на деякий час у дяка старе поламане ліжко дерев'яне. Розібрав усе на частки – і тепер і собі робив саме такі частки і певний був, що складе з їх [них] ліжко (Б. Грінченко);

Сонце віддає нашій планеті лише одну двомільярдну частку свого тепла (з наук.-попул. літ.);

У скроневій частці розташована слухова зона. Якщо вона пошкоджена, людина перестає розрізняти звуки (з навч. літ.);

Для України, населення якої зазнало .. впливу наслідків чорнобильської трагедії, забезпечення повноцінним харчуванням, у якому рибний білок повинен становити помітну частку, має бути першочерговим державним завданням (з наук. літ.);

// у знач. присл. ча́стка́ми. Не цілком, окремими уривками.

Щоб не задержувати перекладу, я порадив би пересилати мені рукопис частками: що у Вас буде перекладено, те і присилайте мені (М. Коцюбинський);

// Частина спадкового майна, яка по праву припадає на члена сім'ї при розподілі.

Молодший [син], неслухняний, оженився сам і взяв дівку, яку сам хотів. За те отець йому не дав ніякої частки (з казки);

– Може, ти хочеш, щоб я й тобі виділив твою частку поля, як Карпові? (І. Нечуй-Левицький);

Завжди, як зводилися діти на ноги, здіймалася завірюха в роду. Завжди гризлися за свій клапоть, своє право на злиденне хазяйство, свою частку (К. Гордієнко);

// Який-небудь внесок людини, народу, суспільства в загальну справу.

– Прошу не забувати, що й з мене належиться частка на вінок... (М. Коцюбинський);

Серед трудящих Польщі немає людини, яка не вклала б своєї частки у всенародну справу відбудови Варшави (з газ.);

// Найменший відтинок часу, частина секунди.

Деяким видам виробництва і транспорту треба знати час із точністю до секунди, а часто і до сотих часток секунди (з навч. літ.);

Екран заливає густа течія світла. Воно вібрує якусь частку секунди, міниться, пливе – і я вже гублю з очей екран (Ю. Яновський);

// перен. Частина вияву якого-небудь стану, почуття і т. ін.

Земля, наче бажаючи допомогти людині, жадібно вибирає частку болю з понівеченого тіла (М. Стельмах);

Велике щастя трудівників літератури у тому, що вони самі залишають частку свого серця й душі у своїх книгах (Т. Масенко).

2. спец. Те саме, що части́нка 2.

Найбільшу загрозу для живих істот у міжпланетних подорожах становлять космічні частки – ядра різних хімічних елементів (з наук.-попул. літ.);

Коли на сонці відбуваються вибухи, в атмосферу нашої планети з великою швидкістю вриваються могутні потоки зарядних часток (з наук.-попул. літ.);

* Образно. На світанку я виходив зустрічати сонце і єднався з ним. Так, Так! Це не абстракція! Я відчував себе його часткою.. (О. Бердник).

3. біол. Складова частина перистого листка.

Листки [рутки] складні, .. з вузькими частками (з наук. літ.);

Іноді листки деформуються, частки їх стають нитковидними (з наук. літ.).

4. мат. Результат, одержаний при діленні однієї величини на іншу.

Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не змінеться (з навч. літ.);

Суму, різницю і частку раціональних дробів завжди можна подати у вигляді дробу, чисельник і знаменник якого – многочлени (з навч. літ.).

5. лінгв. Службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів, словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм.

Частками називаються такі слова, що звичайно не мають самостійного матеріального значення, а лише надають здебільшого різноманітних додаткових відтінків висловлюваному (з наук. літ.);

До формотворчих належать частки хай, нехай, бодай, б, би (з навч. літ.).

(1) [І] со́тої ча́стки – найменшої кількості.

Все просив [Квітка], що бачив, а я певна, що він з того і сотої частки не перечитає (Леся Українка);

Тре́тя части́на (ча́стка) див. части́на.

△ (2) Ча́стка ри́нку – питома вага продукції організації в сукупному обсязі реалізації продукції чи продажах галузі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частка — ЧАСТИНА, (з поділу) пай, (у спільну справу) внесок, (сота) часточка, частинка, ІД. відсоток, (від ділення) МАТ. результат чого Словник синонімів Караванського
  2. частка — див. часточка Словник церковно-обрядової термінології
  3. частка — див. частина Словник синонімів Вусика
  4. частка — [частка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. часткие/ частки, часток дв'і часткие Орфоепічний словник української мови
  5. частка — ча́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́стки Орфографічний словник української мови
  6. частка — -и, ж. 1》 Те саме, що частина 1), 2). || у знач. присл. частками. Не цілком, окремими уривками. || Частина спадкового майна, яка по праву припадає на члена сім'ї при розподілі. || Який-небудь внесок людини, народу, суспільства в загальну справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. частка — I результат ділення. II незмінна службова частина мови, яка виконує в реченні допоміжну функцію; надає реченню або його частині різних смислових або модальних відтінків. Універсальний словник-енциклопедія
  8. частка — ле́вова па́йка (ча́стка) чого. Дуже багато або велика частина. За великих швидкостей на подолання хвильового опору витрачається до третини або й більше суднових потужностей. Фразеологічний словник української мови
  9. частка — ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Словник синонімів української мови
  10. частка — Ча́стка, -тки, -тці; ча́стки́, ча́сто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. частка — ЧА́СТКА, и, ж. 1. Те саме, що части́на 1, 2. Газда Стромовський.. дає своєму мірошникові третю частку всього заробітку з млина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. частка — Частка, -ки ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234. Словник української мови Грінченка