чаїтися —
Чаюся, чаїшся, недок., розм. Те саме, що таїтися. Єси ти за крайокраєм, чаїшся од мого неоговтаного погляду, бо розпізнала: весь тягар розлуки побачення колись перебере. (П-1:91).
Словник поетичної мови Василя Стуса
чаїтися —
ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм. Те саме, що таї́тися. В діброві ще чаїлась ніч (М. Стельмах); Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С.
Словник української мови у 20 томах
чаїтися —
чаї́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
чаїтися —
ПРИЧАЇ́ТИСЯ (ховаючись від когось, постаратися бути непомітним), ПРИТАЇ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИНИ́ШКНУТИ. — Недок.: прича́юватися, чаї́тися, прита́юватися, таї́тися, прищу́люватися.
Словник синонімів української мови
чаїтися —
ЧАЇ́ТИСЯ, чаю́ся, чаї́шся, недок., розм. Те саме, що таї́тися. Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (Тудор, Народження, 1941, 74)...
Словник української мови в 11 томах