чекан
чека́н
I -а, ч.
1》 військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот з довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп.
2》 Інструмент для чеканення, який нагадує тупе зубило; карбівка.
3》 діал. Кирка.
II -а, ч.
Невеликий степовий дикий птах з коротким дзьобом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови