1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чекан

чека́н

I -а, ч.

1》 військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот з довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп.

2》 Інструмент для чеканення, який нагадує тупе зубило; карбівка.

3》 діал. Кирка.

II -а, ч.

Невеликий степовий дикий птах з коротким дзьобом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чекан — ЧЕКА́Н¹, а, ч. 1. військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот із довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп. Не піддавалися вони [двері] ані шаблям, ані списам, ані чеканам (З. Словник української мови у 20 томах
  2. чекан — чека́н 1 іменник чоловічого роду зброя; інструмент чека́н 2 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  3. чекан — Ручна зброя, у якої з одного боку була сокирка, а з другогомолоток, з дерев'яним держаком завдовжки близько метра; воднораз був ознакою начальницького стану Словник застарілих та маловживаних слів
  4. чекан — ЧЕКА́Н¹, а, ч. 1. військ., іст. Старовинна ручна зброя, що являє собою загострений молот з довгим держаком (використовувалася перев. для удару по голові); келеп. Словник української мови в 11 томах