челядник
челя́дник
-а, ч., іст.
1》 Той, хто належав до челяді (у 1 знач.).
2》 Той, хто належав до челяді (у 2 знач.).
3》 діал. Ремісник, який працював під керівництвом майстра аж до здобуття звання майстра; підмайстер.
Великий тлумачний словник сучасної української мови