червонітися

червоні́тися

-іюся, -ієшся, недок.

Те саме, що червоніти 2), 3).

Значення в інших словниках

1. червонітися — [чеирвоун’ітиес'а] -н'ійус'а, -н'ійеіс':а, -н'ійеіц':а, -н'ійуц':а  Орфоепічний словник української мови
2. червонітися — ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що червоні́ти 2, 3. Водив [директор] очима безнастанно, бо не міг на нікого довго дивитися через те, що зараз червонівся (Л. Мартович); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. червонітися — червоні́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. червонітися — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. червонітися — ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що червоні́ти 2,3. Водив [директор] очима безнастанно, бо не міг на нікого довго дивитися через те, що зараз червонівся (Март., Тв., 1954, 196);...  Словник української мови в 11 томах