червонітися
ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що червоні́ти 2,3.
Водив [директор] очима безнастанно, бо не міг на нікого довго дивитися через те, що зараз червонівся (Март., Тв., 1954, 196);
О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Хотк., II, 1966, 56);
Небавом у склянці червонівся чай (Мак., Вибр., 1954, 175).
Словник української мови (СУМ-11)