червонітися
ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що червоні́ти 2,3.
Водив [директор] очима безнастанно, бо не міг на нікого довго дивитися через те, що зараз червонівся (Март., Тв., 1954, 196);
О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Хотк., II, 1966, 56);
Небавом у склянці червонівся чай (Мак., Вибр., 1954, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червонітися — [чеирвоун’ітиес'а] -н'ійус'а, -н'ійеіс':а, -н'ійеіц':а, -н'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
- червонітися — ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що червоні́ти 2, 3. Водив [директор] очима безнастанно, бо не міг на нікого довго дивитися через те, що зараз червонівся (Л. Мартович); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г. Словник української мови у 20 томах
- червонітися — червоні́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- червонітися — -іюся, -ієшся, недок. Те саме, що червоніти 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- червонітися — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови