черпак

черпа́к

-а, ч.

1》 Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь.

|| Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною.

2》 Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси.

Значення в інших словниках

1. черпак — див. КІВШ  Словник синонімів Караванського
2. черпак — див. ложка  Словник синонімів Вусика
3. черпак — ЧЕРПА́К, а́, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев'янім черпаці, він п'є (І. Франко); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. черпак — черпа́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. черпак — (-а) ч. 1. тюр. Роздавач їжі в їдальні виправно-трудової установи. БСРЖ, 669; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 531. 2. арм. Солдат строкової служби, який відслужив рік.  Словник жарґонної лексики української мови
6. черпак — КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки).  Словник синонімів української мови
7. черпак — Черпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. черпак — ЧЕРПА́К, а́, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев’янім черпаці, він п’є (Фр., IХ, 1952, 310); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Дмит.  Словник української мови в 11 томах
9. черпак — Черпак, -ка м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. І. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (см. ризи). Шух. І. 179. 3) = фатка = хватка. Вх.  Словник української мови Грінченка