четвертувати

четвертува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Карати, страчувати четвертуванням.

Значення в інших словниках

1. четвертувати — У <�на> чверті рубати, п! СТРАЧУВАТИ  Словник синонімів Караванського
2. четвертувати — див. карати  Словник синонімів Вусика
3. четвертувати — ЧЕТВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого. Карати, страчувати четвертуванням. Не легше було і товаришам Ґонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (О.  Словник української мови у 20 томах
4. четвертувати — четвертува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. четвертувати — СТРА́ЧУВАТИ (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), КАРА́ТИ НА СМЕРТЬ, КАРА́ТИ НА ГО́РЛО іст., КАРА́ТИ (вказівку на смерть дає контекст); РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ (вогнепальною зброєю); ВІ́ШАТИ (на шибениці); ГІЛЬЙОТИНУВА́ТИ (на гільйотині)...  Словник синонімів української мови
6. четвертувати — ЧЕТВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Карати, страчувати четвертуванням. Не легше було і товаришам Гонти: і їх четвертували по городах і містечках, а їх голови, руки і ноги розвішували на перехрестях (Стор.  Словник української мови в 11 томах
7. четвертувати — Четвертува́ти, -ту́ю, -єш гл. = чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. МПр. 36.  Словник української мови Грінченка