Великий тлумачний словник сучасної мови

чиндаул

чинда́ул

-а, ч.

Узбецький і таджицький народний музичний інструмент з родини ідіофонів, що його застосовували як сигнальний військовий та мисливський інструмент.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чиндаул — Узбецький і таджицький народний інструмент з родини ідіофонів, одинарна литавра з металевим корпусом та шкіряною мембраною. Застосовувався як сигнальний військовий та мисливський інструмент.  Словник-довідник музичних термінів