чиндаул

чинда́ул

-а, ч.

Узбецький і таджицький народний музичний інструмент з родини ідіофонів, що його застосовували як сигнальний військовий та мисливський інструмент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиндаул — Узбецький і таджицький народний інструмент з родини ідіофонів, одинарна литавра з металевим корпусом та шкіряною мембраною. Застосовувався як сигнальний військовий та мисливський інструмент. Словник-довідник музичних термінів