чингал

Значення в інших словниках

1. чингал — див. ніж Словник синонімів Вусика
2. чингал — ЧИНГА́Л, а, ч., заст. Кинджал. І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (О. Стороженко); Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (О. Донченко); * Образно. Марія згадала: “доживає останні дні”. Словник української мови у 20 томах
3. чингал — чинга́л іменник чоловічого роду кинжал арх. Орфографічний словник української мови
4. чингал — КИНДЖА́Л, КИНЖА́Л розм., ЗАПОЯ́СНИК заст., ЧИНГА́Л заст. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (О. Стороженко); За поясом стримів кинжал з золотим держалном (І. Словник синонімів української мови
5. чингал — ЧИНГА́Л, а, ч., заст. Кинджал. І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (Стор., І, 1957, 178); Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 46). Словник української мови в 11 томах
6. чингал — Чингал, -ла м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12. Словник української мови Грінченка