чингал
чинга́л
іменник чоловічого роду
кинжал
арх.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чингал — див. ніж Словник синонімів Вусика
- чингал — ЧИНГА́Л, а, ч., заст. Кинджал. І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (О. Стороженко); Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (О. Донченко); * Образно. Марія згадала: “доживає останні дні”. Словник української мови у 20 томах
- чингал — -а, ч., заст. Кинджал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чингал — КИНДЖА́Л, КИНЖА́Л розм., ЗАПОЯ́СНИК заст., ЧИНГА́Л заст. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (О. Стороженко); За поясом стримів кинжал з золотим держалном (І. Словник синонімів української мови
- чингал — ЧИНГА́Л, а, ч., заст. Кинджал. І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (Стор., І, 1957, 178); Зеленобородий бабай Усман встромив орлові в груди гострого чингала (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 46). Словник української мови в 11 томах
- чингал — Чингал, -ла м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12. Словник української мови Грінченка